Маєш право знати - Бровари
Ця версія документу є найновішою

Текст документу

 

На сучасному етапі в Україні значна увага приділяється питанням захисту прав, свобод та законних інтересів національних меншин взагалі та ромської національної меншини зокрема.

Статтею 11 Конституції України визначено, що держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням.

Основними проблемами представників ромської національної меншини в Україні є низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про національні меншини в Україні» Україна гарантує громадянам республіки, в тому числі й представникам ромської національної меншини, які є громадянами України та проживають на території України рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини.

Останнім часом спостерігається тенденція, за якою все більше жінок – представниць ромських меншин, народжують дітей у медичних закладах, це набагато спрощує ситуацію, щодо проведення державної реєстрації народження дитини.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (зі змінами) державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставами для державної реєстрації народження дитини є:

– медичне свідоцтво про народження;

– паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);

– документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері та батька дитини про визнання батьківства, заява про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Крім того, завдяки пілотному проекту Міністерства юстиції України можливо зареєструвати народження дитини і безпосередньо в пологовому будинку де народилася дитина.

Пунктами 14, 15, 17 та 18 глави 1 розділу ІІІ Правил визначено:

– якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини за заявою будь-кого з них;

– якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, а походження дитини від батька визначається за заявою матері або заяви про визнання батьківства

– якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності;

– якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім’я та по батькові – за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України . Відомості про матір наводяться на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, прізвище дитини і прізвище та громадянство батька – за прізвищем та громадянством матері, власне ім’я і по батькові дитини та батька – за вказівкою заявника.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини. У разі несвоєчасної державної реєстрації народження дитини складається протокол про адміністративні правопорушення.

При втраті, пошкодженні чи знищенні оригіналу свідоцтва про народження, його можна отримати повторно, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника. Так, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану про народження здійснюється на підставі актового запису цивільного стану, за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Особі позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються. Свідоцтва видані повторно мають таку ж саму юридичну силу, як і при первинній видачі.

 

Коментарі